Які МФО подають до суду і що робити, якщо прийшов позов

Які МФО подають до суду: чому немає списку

Запити «які МФО найчастіше подають до суду» та «які МФО не подають до суду» шукають готовий рейтинг, але перевіреного переліку не існує. Право на позов має кожен кредитор, і жодна компанія не зобов’язується його не використовувати. Єдине надійне джерело — Єдиний державний реєстр судових рішень: там можна шукати за назвою позивача й побачити реальні справи.

Наприклад, на запит «бізнес позика подала до суду» реєстр показує справу № 758/14925/23, де позивачем є ТОВ «Бізнес позика»: постанова Верховного Суду від 04.02.2026. Про інші компанії, зокрема за запитом «кредит каса подає в суд», ми не робимо висновків без перевірених рішень. Кількість позовів залежить від суми боргу, строку прострочення й того, чи продано борг. Якщо ви ще тільки обираєте, де взяти гроші в борг онлайн, умови стягнення шукайте в договорі.

Як МФО стягують борг: від дзвінків до суду

Зазвичай шлях боргу виглядає так. Спочатку кредитор сам нагадує про платіж і пропонує пролонгацію. Далі підключає колекторську компанію: правила для неї описано на сторінці про колекторів. Потім борг можуть продати: про відступлення права вимоги кредитор має повідомити вас протягом 10 робочих днів (стаття 18 Закону «Про споживче кредитування»). Новий кредитор теж може подати до суду.

Якщо кредит повертається частинами, а прострочення триває щонайменше місяць, договір може дозволяти вимагати всю суму достроково. Кредитор має письмово повідомити про це, і у вас буде 30 календарних днів, щоб усунути порушення (частина 4 статті 16). Встигли погасити прострочене — вимога втрачає чинність.

Позика до суду: як проходить справа

До фізичної особи МФО звертається з позовом, переважно у спрощеному провадженні. Судовий наказ за договором ЦПК дозволяє видати лише щодо юридичної особи чи ФОП (пункт 7 частини 1 статті 161). Якщо ж наказ усе-таки отримали, заяву про його скасування подають протягом 15 днів із дня вручення (стаття 170).

У запереченнях перевіряйте три речі. Перше — чи доведено сам договір. У справі № 758/14925/23 Верховний Суд скасував рішення на користь кредитора, бо суди досліджували лише копії й не вимагали оригіналів електронних доказів, хоча відповідачка їх заперечувала; договір, розміщений за посиланням у простому PDF, суд не вважав підтвердженням незмінності тексту. Друге — проценти після строку кредитування. Третє — розмір неустойки: Закон обмежує загальний розмір неустойки половиною отриманої суми кредиту (ст. 21 Закону «Про споживче кредитування»).

Позовна давність і проценти після строку: судова практика

Загальна позовна давність — три роки; її відлічують від дня, коли особа дізналася про порушення свого права, а суд застосовує її лише за заявою сторони (статті 257, 261 і 267 Цивільного кодексу). Для вимог про стягнення неустойки (пені, штрафу) діє скорочена давність — один рік (стаття 258). Якщо борг погашається частинами, давність рахують окремо для кожного платежу.

Під час карантину COVID-19 ці строки продовжувалися на строк карантину (пункт 12 Прикінцевих та перехідних положень ЦК), а з 2022 року на час воєнного стану зупинялися. Цю норму виключив Закон № 4434-IX, і з 4 вересня 2025 року перебіг давності поновився. Порахувати давність для старого боргу самостійно складно, тому краще звернутися по безоплатну консультацію.

Ключова позиція про проценти — постанова Великої Палати Верховного Суду від 28.03.2018 у справі № 444/9519/12. Після спливу строку кредитування або після вимоги про дострокове повернення право нараховувати договірні проценти припиняється; далі кредитор може вимагати лише 3% річних та інфляційні втрати за статтею 625 ЦК. Огляд справи є на сайті Верховного Суду. НБУ теж називає нарахування процентів понад строк кредитування типовим порушенням прав споживачів.

Що буде, якщо не платити кредит після рішення суду

Рішення, яке набрало законної сили, виконує державний або приватний виконавець за Законом «Про виконавче провадження». Так виникає «кредит з виконавчим провадженням»: відомості про боржника потрапляють до Єдиного реєстру боржників, і новий кредит отримати складніше.

• Стягнення звертають насамперед на гроші, зокрема на рахунках у банках (стаття 48): рахунки арештовують.
• Якщо грошей немає, утримують частину доходу: за такими боргами — до 20% зарплати чи пенсії після податків, а разом за всіма документами — не більше 50% (стаття 70).
• На окремі виплати стягнення не звертають, наприклад на допомогу при народженні дитини чи у зв’язку з вагітністю та пологами (стаття 73).
• Заборона виїзду за кордон не настає автоматично: її встановлює суд за поданням виконавця, якщо боржник ухиляється від виконання рішення (пункт 19 частини 3 статті 18).

Від виконавця можна вимагати документи й розрахунок, а сплачені суми мають зменшувати борг. Інформація про прострочення залишиться і в кредитній історії.

МФО подали до суду: що робити

1. 1Перевірте справу в реєстрі судових рішень і в Електронному суді: номер справи, суд, дата засідання.
2. 2Порівняйте розрахунок позивача зі своїми платежами. Вимагайте виключити проценти після строку кредитування та неустойку понад межі статті 21.
3. 3Подайте заперечення у строк і, якщо давність сплила, письмово заявіть про позовну давність до ухвалення рішення.
4. 4Не ігноруйте засідання: заочне рішення ухвалюють саме тоді, коли відповідач мовчить.
5. 5Якщо борг визнаєте, просіть суд про розстрочку чи відстрочку виконання (стаття 435 ЦПК). Підстава — обставини, що істотно ускладнюють виконання; строк — не довше ніж один рік із дня ухвалення рішення.
6. 6Зверніться по допомогу: система безоплатної правничої допомоги, гаряча лінія 0 800 213 103 (дзвінки безплатні).

Часті запитання

Читайте також